img56Історія

Розарій був імовірно започаткований мирянами як наслідування Літургії Годин (Бревіарію) – молитви в монаших згромадженнях, під час якої монахи щодня молилися 150-ма псалмами. Особи світські замінили псалми п’ятдесятьма або й навіть сто п’ятдесятьма “Радуйся, Маріє”. Ця молитва, принаймні в першій своїй половині дуже сильно пов’язана з Біблією, датується, згідно зі стародавніми малюнками в місцях зібрань християн, щонайменше початком другого століття. З часом стали використовувати шнурок із вузликами (коронку), аби рахувати докладне число молитов.Хоч історичні записи згадують раннє використання “молитовного шнурка” під час читання молитви “Радуйся, Маріє”, то перший спомин про “Псалтир Пресвятої Діви Марії” з’являється 1213 р. з нагоди перемоги над альбігойцями. Від XVстоліття цю подію об’єднують і розповіддю про те, як Матір Божа переказала Розарій святому Домінікові.Розарій замінив популярну молитовну практику, що складалася з рецитування (читання на одній ноті) 150 псалмів за три прийоми, або ж по 50 за один раз. Замість псалмів 150 разів читали Молитву Господню (“Отче наш”), яку в середньовіччі замінило Ангельське привітання (“Радуйся, Маріє”). Форма молитви усталилася наприкінці XVIстоліття й не змінювалася аж до початку ХХ століття, коли до неї було додано “Фатімську молитву”. Розширив розарієву молитву, впровадивши до неї четверту частину – Таємниць Світла – Папа Йоан Павло ІІ. Він зробив це в опублікованому 16 жовтня 2002 р. (в 24-ту річницю свого понтифікату) Апостольському листі під назвою Rosarium Virginis Mariae Читання цієї частини залишене як пропозиція, і молитва попередніми трьома частинами Розарію залишається дійсною.

Rosary_2006-01-16Метою Живого Розарію є молитва і роздуми над таємницями з життя Ісуса і Марії, а також наслідування цих таємниць у щоденному житті за заступництвом Марії і разом із Нею так, аби все наше життя ставало Розарієм. Метою Розарію є зміцнення віри, лікування моральної недуги, боротьба з сатаною, ширення миру, набування християнських цнот.

Назва

Існує теорія, що каже: назва “трояндового саду” походить із Середьоновіччя. Відмовляння цієї молитви порівнювано із даванням (саджанням) Матері Божій троянд. Тому також цю молитву було названо “вінком троянд (роз)”, або ж просто Розарієм.У 1883 р. Папа Лев XIIIустановив в усій Церкві жовтневий розарієвий молебень. За триста років до цього, 1571 року, Папа св.Пій Vустановив свято Матері Божої “від Розарію” і звелів щороку 7 жовтня святкувати його “на пам’ятку перемоги під Лепанто і на честь Благословенної Діви” (Апостольська конституція Salvatoris Dominiвід 1 вересня 1571 р.).