КОРОТКА ІСТОРІЯ ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ МАТЕРІ БОЖОЇ БУСЬКОЇ
В 1386 році, король Польщі Владислав Ягєлло, передає белзське князіство, разом із буськими землями, мазовєцькому князю Зємовіту. За часів панування цього князя, місто Буськ отримало в 1411 році, в празник Успіння Пресвятої Богородиці, магдебурське право, котре підтверджувало особливі права та свободи для міста і його мешканців. З того ж часу є датовані також перші документи, котрі підтверджують існування в Буську Римсько-Католицької парафії під покровом св. Станіслава, єпископа та мученика, хоча можливо існувала вона і раніше. В 1608 році, князь Юрій Вишневецький, заснував в Буську монастир Отців Домініканців разом з невеликим храмом (окремим від парафіяльного). Для цього ж монастиря Отців Домініканців, князь Юрій Вишневецький подарував в цьому 1608 році, ікону Матері Божої, яка походила з території колишньої Візантийської Імперії. Згодом Отці Домініканці, котрі розповсюдили в Церкві традицію розарієвої молитви (вервиці), почали вшановувати цю ікону як посвячену Матері Божої Святої Вервиці (Розарієвої Богородиці). Згодом вірні отримували перед іконою численні ласки, тому почали називати її чудотворною. Ікону розміщено тоді в головному вівтарі домініканського храму. В 1654 році місто Буськ дуже постраждали від козацьких війск Богдана Хмельницького. Домініканський монастир та храм були майже цілковито знищені, але Ікона чудово врятувалася без ніяких пошкоджень. Коли в 1735 році староста буський Йосиф Олександр Яблоновський відбудував монастир, Ікона Божої Матері знов повернулася до головного вівтаря. 17 вересня 1780 року відбулося в Буську урочисте посвячення нового, мурованого костелу св. Станіслава, побудованого в місце старого, ще дерев’яного з часів короля Зигмунта Августа. Проектантом нового храму був відомий на Львівщині архітектор епохи пізного бароко Бернард Меретин, німецького походження (його найвідомішим ділом є Собор св. Юра у Львові). В часи Австро-Угорщини, реформа імператора Йосифа ІІ скасувала діяльність монаших орденів. В 1786 році Монастир Отців Домініканців в Буську став закритим а згодом попав в занепад. Чудотворну Ікону Матері Божої перенесено тоді до посвяченого 6 років раніше нового парафіяльного храму св. Станіслава, де знаходилася в головному вівтарі. Під час великої пожежі міста в 1849 році дуже постраждав також буський костел, однак ікона Матері Божої в чудовий спосіб не постраждала від вогню, хоча цілий інтерєр згорів. Після цієї пожежі чудотворну Ікону перенесено до церкви св. Миколая в Буську. Вона знаходилася там аж до повторного відкриття відреставрованого костелу св. Станіслава в 1856 році. В 1944 року, через загорозу знищення радянською владою (всі інші образи з буського костелу солдати червоної армії спалили перед храмом), ікону, котру вдалося вчасно укрити, тодішній настоятель – о. Войцєх Стуглік вивіз до місцевості Стрільці Великі біля Бжеска (Польща), де виїхало з Буська більшість польського населення в цей сумний і трагічний для Поляків з бущини час. Він надіялся повернути з іконою до Буська після закінчення війни, однак не міг передбачити, що Буськ знайдеться в межах Радянського Союзу, а радянська влада закриє храми і на багато років настане страшний час «червоної» окупації і комуністичного террору. 10 серпня 1952 року, о. Вороновський, настоятель парафії Нове Брусно в Любачівської Дієцезії в Польщі, котра була в тамті часи маленькою, вільною від переслідувань, частинкою колишньої Лвівської Архідієцезії, отримав згоду Львівського Митрополита Еугенюша Базяка, щоб забрати чудотворну Ікону Матері Божої Буської з Стрільців Великих і перевезти її до парафії Нове Брусно. Розміщено Ікону початково в бічній каплиці, але в 1967, новий настоятель, о. Юзеф Молодиньскі, переніс її до головного вівтаря. Зараз вона знаходиться там і дальше, в парафії Нове Брусно біля Любачова а мешканці цієї парафії, так як колись мешканці Буська, отримують від Божій Матері численні ласки і чуда.
Від давна, мрією, настоятеля Римсько-Католицької парафії св. Станіслава в Буську – о. Роберта Глодовського MS, було повернути культ Матері Божої Буської – Цариці Святої Вервиці, хоча цей культ залишився, через традицію другого, біля Урочистості св. Станіслава (8 травня), Празнику в буському костелі – Урочистості Матері Божої Святої Вервиці (7 жовтня). Бракувало однак чудотворної, буської ікони. 7 жовтня 2014 року ця мрія священика і багатьох парафіян костелу св. Станіслава та мешканців древнього Буська здійснилася. До буського храму св. Станіслава повернула вірна копія Чудотворної Ікони Буської Богоматері – Цариці Святої Вервиці. Велика вдячність тим всім котрі спричинилися до здійснення цього – всім жертводавцям, а особливо п. Петру Бербека, художнику з Адамів, котрий виконав копію Чудотворної Ікони.
Урочисте встановлення цієї Ікони в день Свята Матері Божої Святої Вервиці відбулося у вівторок, 7-го жовтня о 18:00 год. в храмі св. Станіслава в Буську. 70 років цей храм і ціле місто чекало на повернення своєї Матері Божої. Урочисте посвячення Ікони здійснив Владика, отець єпископ Леон Малий зі Львова, при участі духовенства Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви та Української Греко-Католицької Церкви.
Варто додати, що до празничного дійства, в головній мірі завдяки фінансовій підтримці народженого в Буську анонімного жертводавці з Польщі, вдалося відновити вівтарну частину храму і покласти в неї нову плитку на підлогу.
Віримо, що Мати Божа Буська, Цариця Святого Розарію буде опікуватися нашим містом і надалі заступайся за нами у Свого Сина Ісуса Христа і так як давніше уділяти нам від Нього щедрих благодатей.
фотогалерея