13 червня – це особлива дата, адже у цей день ми згадуємо у своїх молитвах св. Антонія з Падуї, пресвітера і Вчителя Церкви. Цьогоріч парафіяни в Олеську мали нагоду, на яку вони чекали вже давно – вшановувати покровителя не перед замкненими дверима костелу, а у власному, затишному храмі. Ще минулоріч цього ж дня закладався наріжний камінь і серед каміння та піску було видно лише фундамент, а сьогодні – щасливі, з лілією в руці, люди прямували на відпуст,дякуючи Богу за такий дарунок.
Свята Меса, яку провадив о. Назарій, розпочалася о 15:00. На ній також були присутні о. Андрій, бр. Тадеуш і о. Станіслав.
Під час своєї проповіді, о. Ярослав розповів про св. Антонія, про те, як важливо пам’ятати що ти християнин. Гарно теж було сказано про те, як людина може легко знищити пам’ятку пов’язану з цервою, але як важко стерти пам’ять у серцях людей про неї, підсумовуючи, що рано чи пізно все повертається на свої місця , як це і сталося із храмом в Олеську.
Наприкінці цієї урочистої Меси було посвячення вінків,зілля з нагоди закінчення октави Божого Тіла. Лілії, які зображують у руці св. Антонія, це символ чистоти віри та вірності Церкві, яку уособлював святий і вони теж були освячені.
Також при нагоді цього свята були освячені ікони Матері Божої Святої Розарію, Ісуса Милосердного, фігурка св. Йосифа та фігура Матері Божої,яка недавно була поставлена на альпійській гірці перед храмом.
