Попільна середа

Із Попільної середи розпочинається Великий піст. Щороку вона припадає на іншу дату.

Чи треба в цей день іти до костелу? Що можна їсти в Попільну середу? Ось відповіді на ці запитання.

Дата Попільної середи

Дата Попільної середи залежить від того, коли припадає Великдень. У свою чергу, Пасха – рухоме свято, тому й Попільна середа теж змінює свою дату. Попільна середа завжди випадає між 5 лютим і 10 березня, а конкретна дата завжди строго залежить від Великодня.

Чи треба йти до костелу?

Звичаєм, який пов’язаний із Попільною середою, є посипання під час меси голів попелом на знак покути. Цього дня багато католиків йдуть до храму, що викликає запитання: Попільна середа відноситься до обов’язкових відправ і чи обов’язково треба йти до костелу? Попри те, що храми цього дня переповнені, Попільна середа не належить до обов’язкових відправ, тобто участь у месі цього дня необов’язкова. І хоч не бути на месі цього дня не є гріхом, католики традиційно намагаються все-таки прийти до храму.

Кожен з нас прагне щастя, прагне після смерті отримати спасіння, але гріх віддаляє нас від Господа Бога, тому потребуємо навернення.

Участь у Службі Божій — це перший крок до нашого навернення.

Що можна їсти?

У Попільну середу вірячи мають дотримуватися строгого посту.

Що це означає і що можна цього дня їсти?

Строгий піст полягає в утриманні від споживання м’яса та обмеженні кількості їжі. Він обов’язковий для католиків від 18 до 60 років і означає, що лише один раз упродовж дня можна поїсти досита. Крім цього, можна два рази перекусити.

Для підлітків від 14 років обов’язковий піст полягає у відмові від м’яса. Строгий піст у Попільну середу не диктує докладно, що можна їсти. Так, не можна їсти м’яса і лише раз упродовж дня можна поїсти вдосталь. Натомість можна спокійно вживати усі страви без м’яса.

 

У Римсько-католицькій Церкви Попільна середа ­– це перший день Великого посту. Великий піст є періодом загального покаяння.

Це час, що «через нагадування про хрещення або через підготовку до нього, а також через покаяння, повинен налаштувати віруючих на святкування Пасхального Таїнства завдяки більш уважному слуханню Слова Божого і старанній молитві» (Конституція Sacrosanctum concilium, п. 109).

Покаяння виражається в найрізноманітніших формах, перш за все – в пості, молитві й милостині. За церковною заповіддю, в період Великого посту необхідно утримуватися від участі в розвагах.

Утримання від м’ясної їжі є обов’язковим в усі п’ятниці Великого посту і в усі п’ятниці календарного року, якщо на них не припадає літургійне торжество. Таке утримання обов’язкове для віруючих, які досягли 14-річного віку. Обов’язок утримання від м’ясного не стосується споживання яєць, молочних продуктів і добавок з тваринного жиру до страв (пор. Апостольська Конституція Paenitemini, III, § 1).

В Попільну середу і Страсну П’ятницю для віруючих наказано не тільки утримання від м’яса, але і суворий піст, який полягає в обмеженні кількості споживаної їжі. При такому пісному обмеженні допускається один раз наїстися досхочу, не забороняється вжити невелику кількість їжі вранці та ввечері (пор. Paenitemini, II, § 2). Такий піст зобов’язує віруючих від 18 до 60 років життя.

Не є гріхом недотримання посту і утримання від м’яса, якщо немає можливості зробити це з об’єктивних причин (військові, хворі, полонені, в’язні, вагітні та матері-годувальниці). У деяких місцевостях, за звичаєм, прийнято зберігати також піст у Велику суботу.

Настоятель парафії, за справедливою причиною і згідно з приписами єпархіального єпископа, в окремих випадках може приділити диспепсацію (звільнити від обов’язку) щодо збереження покаянного дня або замінити цей обов’язок на інші благочестиві вчинки (пор. канон 1245 Кодексу канонічного права).

Віряни можуть добровільно накласти на себе додаткові обмеження в їжі або вибрати інші додаткові форми покаяння. Великий піст закінчується перед Месою Вечері Господньої у Великий четвер. Месою Вечері Господньої починається Пасхальне Тридення.